Коли навколо западає темрява і немає виходу,

Нам потрібно відкритися на світло з небес

Свята Едіт Штайн

image001Сьогодні людина вже не може уявити собі життя без прочитаного роману, без нового кінофільму, без прем’єри в театрі, без модного шлягеру  чи музичної групи… У мистецтві людина знаходить і нові знання, і відповіді на життєво важливі питання, і заспокоєння від повсякденної суєти, і насолоду, а ще -  можливість прожити, відчути і отримати життєвий досвід.

image00223 лютого 2017 року в рамках заходів, запланованих викладачами циклової комісії філологічних дисциплін,  організовано поїздку зі студентами першого року навчання до Івано-Франківського академічного музично-драматичного театру імені І. Я. Франка.   

Театральний проект "Оскар і Рожева Пані" за романом Еріка-Еммануеля Шмітта-п’єса про життя онкохворих дітей у лікарні. Головні ролі у виставі виконували діти – учні театральної студії.  Глядачі стали свідками написання тринадцяти щемливих листів до Бога безнадійно хворого хлопчика Оскара, який проживає останні 12 днів свого життя. У своїх посланняхприречений малюк благає Всевишнього про милосердя, про гармонію та любов у цілому світі, шукає відповіді на запитання про любов і смерть, про стосунки між батьками та дітьми. Але найбільше людську байдужість, бо це більший ворог, ніж війна.Посередником поміж Богом та людьми для Оскара стає дивовижна жінка – малоуспішна акторка Ружа.

image003Незважаючи на серйозність теми, під час показу у залі нерідко звучав сміх. Так, сміх крізь сльози! Глядачі не встигали занудьгувати завдяки динамічному поєднанню анімації (рухомих екранів, на яких час від часу транслювались зображення, створені дітьми), танців, які виконували дорослі актори та діти, уривків із телешоу. А також – завдяки яскравій грі Ірми Вітовської та її юного партнера. Вистава була надзвичайно візуальною, швидкою – як кліп.  У кожному хореографічному номері – метафора, певний символ. Саундтреком спектаклю стала музика "Океану Ельзи".

image004image005

Емоції перехоплювали подих… У голові набатом стукотіло  одне: «Боже, за що? Чому?! ЧОМУ ВОНИ?!! Маленькі та беззахисні діти… Майбутнє нації!»

П’єса мала на меті «зворушити, розхитати» суспільство. І акторам це вдалося!  Твір спонукає  до співпереживання, дозволяє емоційно відчути те, над чим не так часто замислюєшся Кожен із присутніх на мить подякував Богу за здоров’я своїх близьких, за неоціненний Дар – Жити і Любити, попросив терпіння та Ласки Господньої для онкохворих людей.

Актриса Ірма Вітовська, режисер Ростислав Держипільський, гурт "Океан Ельзи", художник Андрій Єрмоленко, балетмейстер Ольга Семьошкіна та актори Івано-Франківського театру імені Івана Франка доклали зусиль, аби вистава стала не лише творчою подією в житті поціновувачів театрального мистецтва, а також кроком до вирішення важливої соціальної проблеми – розширення дитячого відділення паліативної допомоги на базі Надвірнянського будинку дитини.  

Вчитайтесь у статистику : в Україні дві третини усіх дітей, які помирають у віці від 0 до 18 років потребують паліативної допомоги.За даними Міністерства охорони здоров'я України, у 2013 році паліативної допомоги потребували 17 500 дітей, з них близько 1000 – віком до 1 року, 300 – дітей з онкологічними захворюваннями, 70 - дітей хворих на ВІЛ/СНІД.

Сьогодні більшість маленьких пацієнтів з гострими захворюваннями найчастіше помирають або вдома без якісної паліативної допомоги та належного знеболення, або в реанімаційних відділеннях – відірвані від родини. 

Нехай життєвим кредо для кожного з нас стануть слова Олександра Довженка: «Життя таке коротке….Поспішайте робити добро!»

Попередні Наступні

День відкритих дверей (25.03.2017)

13-02-2017 Перегляди:9089 Новини

День відкритих дверей (25.03.2017)

13-02-2017 Перегляди:9089 Новини

Читати далі...

День відкритих дверей (24.12.2016)

18-12-2016 Перегляди:15833 Новини

День відкритих дверей (24.12.2016)

18-12-2016 Перегляди:15833 Новини

Читати далі...

інші посилання

gerb хор p4       logo 9 03 185  УГЛ