29 вересня українська та світова спільнота відзначає 75-ту річницю початку подій у Бабиному Ярі, що є символом трагедії Голокосту та нацистських злочинів на українській землі, жертвами яких стали мільйони людей.
У цей день 1941 року нацисти знищили в Києві десятки тисяч громадян, мешканців міста, більшість з яких були євреями. Серед невинно закатованих були тисячі українських патріотів, військовополонених, циган та громадян інших національностей. Усі 778 днів німецької окупації в Києві тривали розстріли і насильства. Злочини в Бабиному Ярі перевершили всі відомі до цього часу трагедії. Але це не тільки трагедія минулої війни, це урок на майбутнє, який знову і знову нагадує, як важливо запобігати насильству та берегти мир.
Вихователями гуртожитку № 2 – Грицюк Х. І. й Голинською Р. С. та працівниками бібліотеки – Семенюк Т. П. Надвірнянського коледжу НТУ проведено вечір пам’яті «А Бабин Яр мовчить, тривоги повний вщерть, і попіл страдників у серці стука й кличе».
Захід розпочався зі вступного слова завідувача бібліотеки, кандидата історичних наук – Плитус О. С. Ведучі вечора, спираючись на статистичні дані історичних документів, подали розгорнуту інформацію про страшні події, які відбувалися під час німецько-фашистської окупації Києва у 1941–1943 роках. Факти просто вражають, адже в перші дні масових розстрілів одразу загинуло 70 тис. осіб. Загальна ж кількість жертв в Бабиному Яру за час окупації сягнула 200 тисяч. Згадали також і про розстріли членів ОУН, серед яких була відома українська поетеса Олена Теліга.
Нині Бабиного Яру фактично немає, його зрівняли із землею. Лише верхів’я урочища залишилося незабудованим – як свідчення трагедії світового масштабу, місце історичної пам’яті.
Активну співпрацю проявили й студенти – Пирожук Аня (П-41), Квітковська Інна (П-32), Ковальчук Ігор (ЕМ-31) (декламували вірші, готували композиції, ділились враженнями від почутого), які є учасниками клубу «Діти світла», що діє при бібліотеці коледжу. Це все гармонійно доповнював мультимедійний супровід, демонстрація промороликів та фрагментів документальних фільмів, які справили неабияке враження на аудиторію, не залишивши нікого осторонь.
Для багатьох народів незалежна Україна стала батьківщиною. Мир і злагода — це головне, що нам потрібно сьогодні. Пам'ятаючи про трагедію минулої війни, ми з надією дивимося в майбутнє і віримо в нашу державу.
Нас не зломить повік, бо ми не поодинці,
А попліч ідемо крізь темряву негод...
Не умирать, а жить, євреї, українці!
Нехай живе народ!