З початку 90-х років ХХ ст. Україна вийшла на міжнародну арену як самостійний суб’єкт міжнародної політики.

Роль та вага нашої держави у сфері міжнародних відносин багато у чому залежатиме від того, на яких засадах будуватиметься її зовнішньополітична діяльність.

Зовнішня політика України носить відкритий характер. Її головними завданнями є:

  • діяльність щодо розвитку незалежної демократичної держави;
  • забезпечення стабільності міжнародного становища України;
  • збереження територіальної цілісності і недоторканості кордонів, встановлення взаємовигідного співробітництва із усіма зацікавленими сторонами;
  • входження національного господарства в світову економічну систему і підвищення добробуту народу;
  • захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб за кордоном;
  • створення умов для підтримки контактів з українською діаспорою, керуючись при цьому міжнародним правом;
  • виступ на міжнародній арені як надійного і передбачуваного партнера.

     Зміст української зовнішньої політики у першій половині 90-х років ХХ ст. зводився до розв’язання проблем ядерного роззброєння нашої держави, до з'ясування стосунків з Росією щодо Криму та Чорноморського флоту, до заохочення іноземних інвестицій, до міжнародної участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи й запобігання її поширення та до отримання гуманітарної допомоги. Сьогодні в Україні великий інтерес мають інтеграційні процеси у Європі і побудова нової архітектури безпеки на континенті; розбудова сильної армії для відсічі військової агресії Російської Федерації на Донбасі, забезпечення миру в цьому регіоні.

Прагнення повернути свою ідентичність повноправної європейської держави в кінцевому підсумку визначило європейську інтеграцію як єдиний правильний шлях розвитку України. Сьогодні Україна підписала договір із ЄС про асоціацію, у 2020 р., як заявив Президент України П.Порошенко, наша держава має намір подати заяву щодо повноправного членства в Європейському Союзі.

Курс на інтеграцію України в Європу означає не однолінійну орієнтацію на шкоду двосторонньому співробітництву з іншими державами, а гнучку систему взаємовідносин у глобальному просторі Європа – Азія – Північна Америка.

Україна бере активну участь у будівництві «верхнього поверху» нової архітектури безпеки, яка складається з таких організацій і структур як: ОБСЄ, НАТО, ЄС, Рада Європи. Наша держава вносить безпосередній вклад у зміцнення міжнародної безпеки своєю активною участю у миротворчих операціях, що проводяться під егідою ООН та ОБСЄ. Українські миротворці та дипломати добре зарекомендували себе в Анголі, Сьєра - Леоне, республіках колишньої Югославії, Ліберії, Грузії, Гватемалі. Таким чином, Україна демонструє світові, що вона є не тільки споживачем, а й виробником безпеки.

У контексті адаптації і зростання ролі європейських і атлантичних структур безпеки, неабияке місце займає співробітництво України з НАТО. Ставлення до цього як у політиків, так і у громадян України неоднозначне. Кількість прихильників і противників зближення з НАТО, за даними соціальних досліджень останніх років, є приблизно однаковими. Слід відмітити, що після Євромайдану, революції Гідності, дострокових президентських та парламентських виборів в Україні, агресії з боку Росії на Донбасі, зростає кількість громадян, які виступають за те, щоб наша держава стала членом НАТО.

Навколо заданої проблеми є надто багато ідеологічних нашарувань, але національні інтереси України щодо НАТО базуються не на симпатіях чи антипатіях, а визначаються з урахуванням провідної ролі Північноатлантичного альянсу в підтримці міжнародного миру, стабільності, безпеки, сприянню поглибленню міжнародної довіри в євроатлантичному регіоні, створенні нової системи безпеки в Європі.

Будучи суб’єктом міжнародного права, Україна у своїй зовнішньополітичній діяльності дотримується основоположних принципів міжнародної політики та міжнародного права:

принцип мирного співіснування;
принцип суверенної рівності держав;
принцип непорушності державних кордонів;
принцип територіальної цілісності держав;
принцип мирного врегулювання суперечок;
принцип невтручання у внутрішні справи;
принцип поважання прав людини.

Нині зростає усвідомлення того, що в сучасному світі розуміння і вирішення соціальних проблем вимагає врахування глобальної перспективи – війни  і миру, міжнародного тероризму, голоду і поширення інформації, освоєння космосу та дослідження світового океану.

Ці та інші проблеми нашої епохи зумовлюють необхідність спільних дій, які виходять за межі конкретних держав.

Володимир Свягла, голова циклової комісії суспільних дичциплін Надвірнянського коледжу Національного транспортного університету, член Національної спілки журналістів України.

Попередні Наступні

Ярмарок 2017

25-06-2017 Перегляди:295636 Новини

.

25-06-2017 Перегляди:295636 Новини

Читати далі...

День відкритих дверей (25.03.2017)

13-02-2017 Перегляди:14389 Новини

День відкритих дверей (25.03.2017)

13-02-2017 Перегляди:14389 Новини

Читати далі...

День відкритих дверей (24.12.2016)

18-12-2016 Перегляди:18298 Новини

День відкритих дверей (24.12.2016)

18-12-2016 Перегляди:18298 Новини

Читати далі...

інші посилання

gerb хор p4       logo 9 03 185  УГЛ