Ти — весь у слові, як у сповиткові,
З колиски до калини при горбі...
І вже коли ти похитнувсь у слові,
Вважай, що похитнувся у собі
Б. Олійник
Щорічно 21 лютого світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності .Історія свята, на жаль, має трагічний початок.
21 лютого 1952 року у Бангладеші (Східний Пакистан) влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які висловили свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної бенгальської мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає День полеглих за рідну мову.
В Україні Міжнародний день рідної мови відзначається з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України Президент України підписав відповідне розпорядження.
Мова функціонує і розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління. Сьогодні у світі існує близько 6000 мов. На жаль, майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови.
Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовнийрезультат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.
Протягом 400 років українська мова пережила 134 заборони як за часів царської Росії, так і за Радянського Союзу. Людей розстрілювали, висилали до Сибіру, катували чи садили до в'язниць. До прикладу, 1951 року студенти Харківського університету виступили проти складання іспитів російською мовою. 33-х найактивніших розстріляли, 800 репресували.
Велась політика "русифікації". Усякого роду обмеження української мови спричинили ненормальну мовну ситуацію. Відомий мовознавець Ю. Шевельов слушно зауважив: „двомовність - це не просто співіснування двох мов на певній території. Звичайно двомовність означає нерівність двох мов, що співіснують і неминуче конкурують.”
Після відновлення Україною незалежності відношення до української мови повинно було б змінитися. У Статті 10 Конституції України зазначено: «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Сьогодні стає престижно розмовляти чистою українською мовою, приходить усвідомлення того, що добре знання мови - важлива професіограма людей різних спеціальностей.
Не зайвим буде згадати, що українська мова споконвіку була однією з наймелодійнішиху світі. Безліч епітетів можна підібрати для її характеристики. Тож в Міжнародний день рідної мови згадаймо її особливості:
Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
• За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11 .
• В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.
• 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.
• Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва "руська мова".
• В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П".
• Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".
• В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
• Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, кошеня, жабеня.
• Українська мова багата на зменшувально-пестливі форми. Так, зменшувальну форму має навіть слово "вороги" – "вороженьки".
Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові! Народ сміявся і плакав рідною мовою.
Тож ш ануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!
