Дай, Боже, Вам любові і тепла,
Добра в сім’ї і затишку в оселі,
Щоб щастя світла музика текла
В різдвяні свята, щедрі і веселі!
Хай здійснює бажання рік Новий,
З чудовим святом, радості і мрій!
Новий рік та Різдво Христове - найяскравіші, найчудовіші, загадкові, і, безсумнівно, найулюбленіші свята в кожній українській родині! Усі сподіваються і вірять у щось своє. Життя рухається в шаленому ритмі, в гонитві за успіхом, матеріальними благами. То ж напередодні Нового року та Різдва хочеться знайти хвилинку для душі, створити свято для себе та тих, хто поруч. Для цього важлива тепла атмосфера, особливо тоді, коли створюєш її власноруч.
В останні дні І семестру студенти центру загальноосвітньої підготовки зі своїми викладачами-наставниками циклової комісії філологічних дисциплін організували та провели творчу майстерню «В очікуванні різдвяного дива». Метою заходу було розповісти про традицію виготовлення, представлення та символічного наповнення листівок.
У рамках проведення заходу відбувся майстер-клас з виготовлення новорічної атрибутики. Звучали колядки, віншування. Присутні мали можливість ознайомитись з історією виникнення та поширення святкових вітальних адрес, прообразом яких слід вважати середньовічні гравюри, присвячені народженню Ісуса Христа.
Викладачі та студенти почерпнули для себе багато нового. Виявляється, у XV ст. у Німеччині практикувалось дарування рідним вітальної листівки з малюнком Немовляти і надписом «Доброго і благословенного року». У Нідерландах у XVI ст. були поширені своєрідні листівки із зображенням Святого Миколая. Ще більше наблизили появу листівок так звані «Шматочки Різдва», які робили на початку XVIII ст. школярі. На великому папері з вигравіюваними (з 1820 року кольоровими) краями вони писали батькам привітання зі святом, щоб показати, наскільки добре покращився їхній почерк за останній рік. У XIX ст. зародилася традиція надсилати вітання поштою.
Перша масова листівка була випущена 1843 року в Лондоні. Було надруковано партію карток, що складалась з 2050 примірників вартістю один шилінг за кожну. Виробництво різдвяних листівок у ХХ ст. виявилось прибутковим бізнесом для багатьох канцелярських фірм.
Одним з перших художників, який працював над створенням українських листівок, був Осип Курилас (1870–1951). Частина його карток була підготовлена до зимових свят («Різдво Христове», «Святий вечір», «Колядники»). Олена Кульчицька (1877–1967) у своїх вітальних листівках («Різдво Христове», «Вифлеємська зірка» та ін.) використовувала такі святкові символи, як фігурки янголів, дзвони та інші. У період панування войовничого атеїзму і викорінення релігії в СРСР різдвяні поштівки були заборонені і замінені на новорічні.
Відродження різдвяних листівок в Україні відбулося з кінця 1980-х років: повертаються сюжети народження Христа, зображення церкви, Вифлеємської зірки, дідуха, колядників тощо.
Цікаво, що 2010 року в Університеті Глазго за допомогою нанотехнологій створили найменшу різдвяну листівку у світі, яка трохи більша за людську волосину й має розмір 200x290 мікрон. На ній зуміли зобразити ялинку з кульками й святкове привітання.
Під час зустрічі було проведено усне опитування про те, коли востаннє присутні надсилали чи отримували поштою вітальну листівку? Всі дійшли висновків, що це, безумовно, приємно, адже разом з гарно оздобленим виробом, ми отримуємо масу позитивних емоцій.
З розвитком Інтернету, особливо електронної пошти й соціальних мереж, також набули популярності відеопривітання.
Відрадно, що молодь активно долучилась до участі у проекті «Різдво душі моєї». Творчі та креативні привітання було переглянуто на «допрем’єрному показі» під час зустрічі. Дякуємо усім, хто відгукнувся на пропозицію викладачів циклової комісії філологічних дисциплін.
