«Тричі мені являлася любов…»

«… Щось святе в душі лелію, …

чистий, ясний образ твій…»

Іван Франко

img1Від створення світу всім правила любов. Відколи існує людина, існує кохання — чисте, благородне почуття. Ця вічна тема в літературі завжди мала найширший резонанс. Кохання –невичерпне та вічне, як саме життя. Його сила облагороджує, робить людину добрішою і кращою, спрямовує на величні діла і героїчні вчинки.

Любов стояла і стоїть біля витоків життя, стверджує в людині людське, вивищує нас перед злом. Любов робить людину кращою, зігріває її теплом, дає наснагу для діяльності, творчості. Кохання великих людей – завжди легенда. Згадаймо кантівську Беатріче, петрарківську Лауру, шопенівську Жорж Санд, пушкінську Наталію Гончарову. З цього роду – тичининська Лідія Папарук, друге Я Юрія Яновського Тамара Жевченко, вірна дружина Олеся Гончара Валентина Данилівна. Стали легендами Лесина найбільша любов Сергій Мержинський  і головна героїня Франкового «Зів’ялого листя» Ольга Рошкевич.

Про особисте життя видатних людей треба говорити дуже делікатно й обережно.  Бо це та сфера життя людини, яка часто не піддається логіці.  «Тричі мені являлася любов,- зізнається Іван Якович Франко,- тричі в руці від раю ключ держав».  Тричі поет утрачав надію на щастя.

img2«Карпатська спадщина» - ошатний музей Надвірнянського коледжу НТУ 2 березня 2016 року  гостинно запросив шанувальників Франкової спадщини, студентів та викладачів циклової комісії філологічних дисциплін, щоб  зустрітись у літературній кав’ярні «Тричі мені являлася любов…»

На музично-театралізованому  тлі перед глядачами розгорнулась пронизлива історія складних, інколи й трагічних, обставин нерозділеного кохання, у поєднанні з оспівуванням вічної пісні -Любові. Тут доторкнулися серцем до ніжних струн поета і людини, глибше зрозуміли Франкову душу, її злети і падіння у такому вселюдському прагненні – кохати. Ольга Рошкевич, Юзефа Дзвонковська, Целіна Зиґмунтовська принесли поетовому серцю щастя і горе, радість і муку. Бо той, хто раз у житті пізнав силу кохання, знає, як міцно переплетені в ньому ці почуття.

img3Проведенню заходу з нагоди160-ї річницівід дня народження митця передувала клопітка підготовка, у якій взяли участь викладачі-словесники, і, звісно ж, ті, без кого це свято не було б таким яскравим і для кого воно, в першу чергу, було організоване, – наші студенти. Ведучі заходу  -  Яворська Катерина (гр. Б-21) та Чонка Василь (гр. ЕМ-11) – зуміли пройти стежинами поетового болю і душевних мук від нерозділеного кохання. Їхні голоси – задушевний, таємничо притишений Катрусин та впевнений і палкий Василевий – провели слухачів тернистими шляхами розбитих мрій і несповнених сподівань поета. Виконавці ролей Івана Франка (Бейко Назар, гр. ЕМ-11) та  Ольги Рошкевич (Гордійчук Тетяна, гр. П-21) змусили здригнутися серця не тільки від болю вимушеної розлуки закоханих, а й від зворушення і розчулення мистецтвом поетового слова і вмінням задушевно передати його. Влилися в прекрасну і сумну драму поетового кохання й читці-декламатори віршів із збірки «Зів’яле листя» Буній Микола (гр. ЕМ-11), Пирожук Олександра (гр. Е-11), Ківнюк Мар’яна (П-11),  Дутчак Руслан (гр. Т-12), Цигура Євген (гр. ЕМ-11). Вони не просто розчулили, а зачарували виконанням поезій, інтерпретацією творів, артистизмом.

img4

У такий спосіб студенти різних спеціальностей нашого навчального закладу мали можливість долучитися до ніжних, трепетних,  завжди актуальних поезій митця. Доповнювала і підсилювала враження від почутого мультимедійна презентація, уривки з фільмів. Почуття естетичної насолоди й гармонії підкреслювало й увиразнювало музичне обрамлення дійства: звучання віршів та поезії в прозі у супроводі вдало підібраної мелодії – це подвійне відчуття краси.

Колоритне враження створював інтер’єр музею та святково прибрані столи вишиваними обрусами, серветками, солодощами та фруктами. За горнятком гарячого чаю та теплою атмосферою родинного затишку літературної кав’ярні  студенти й запрошені гості, заступник директора з виховної роботи Савчинець Г. Д., завідувач навчально-методичного кабінету Мамчук М. Б., викладачі циклової комісії філологічних дисциплін Григораш О.М., Федак Т.І., Іроденко Т.Б., Дем'янчук О.В., Грицюк Х.І.,  Голинська Р.С. відкрили свої серця для любові.

Любов – це те, що буде вічно,

І ні початку, ні кінця.

Любов як Всесвіт, що магічно

Пульсує в грудях у Творця.

Кохання Франка до жінки – незбагненне, щире, трепетне. Він мав талант донести до людей свої почуття і створив неповторну пісню великої любові, яка лунатиме вічно…

Попередні Наступні

День відкритих дверей (25.03.2017)

13-02-2017 Перегляди:8624 Новини

День відкритих дверей (25.03.2017)

13-02-2017 Перегляди:8624 Новини

Читати далі...

День відкритих дверей (24.12.2016)

18-12-2016 Перегляди:15517 Новини

День відкритих дверей (24.12.2016)

18-12-2016 Перегляди:15517 Новини

Читати далі...

інші посилання

gerb хор p4       logo 9 03 185  УГЛ