9 листопада 2015 року у Палаці культури і дозвілля молоді Надвірнянського коледжу НТУ відбулися урочистості з нагоди святкування Дня української писемності й рідної мови, відкриття конкурсу імені П. Яцика і, головне, написаня радіодиктанту національної єдності, якому виповнилось 15 років. Із вступним словом про державотворчу роль мови як генетичного коду нації, про історію становлення й розвитку української писемності виступила Савчинець Г. Д. – заступник директора з виховної роботи.
9 листопада наша країна святкує День української писемності та мови. Це свято було започатковано Указом президента України № 1241/97 від 6 листопада 1997-го. Традиційно цього дня всіх українців запрошують написати Всеукраїнський диктант національної єдності і перевірити свої знання.
За православним календарем 9 листопада вшановують пам’ять Преподобного НестораЛітописця — послідовника Кирила і Мефодія. Вважається, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови. Існують версії, що раніше на території України застосовували кілька видів писемності, деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. Сучасний алфавіт української мови здебільшого складається з аналогів грецьких літер і декількох слов’янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця.
У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: в Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляють майже 45 мільйонів людей і вона належить до найпоширеніших мов світу.
Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Про це свідчать і архаїзми, і деякі фонетичні та морфологічні ознаки, які зберегла наша мова протягом століть.
Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника…
Щодо початку писемності в українських земляхтривають наукові дискусії. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних знаків на глиняному посуді, пряслицях, зброї тощо, ще за трипільської доби.
Кілька століть нас привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, що сягає глибокої давнини і налічує багато тисячоліть.
Давніший із літописів, який дійшов до нас, був написаний у 1377 році на пергаменті – вичиненій телячій шкірі. Він носить назву Лаврентіївського, за іменем монаха-переписувача Лаврентія. Зокрема до цього списку входить “Повість врем’яних літ” (або “Повість минулих літ”), написаний на початку XII століття.
Автором “Повісті” вважається монах Києво-Печерського монастиря Преподобний Нестор Літописець (близько 1050 – 1114 рр.). Також його перу належать житія святих…
Преподобний Нестор працював до останнього дня свого земного життя. Мощі святого покояться в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.
Катерина Яворська, студентка групи Б-21, прочитала поезію в прозі Катерини Мотрич «Молитва до мови», розпочавши її всім відомими словами: «Мово! Пресвята Богородице мого народу!».
Щорічно відзначається це свято, бо немає мови–немає нації. До слова-привітання запрошується директор Надвірнянського коледжу НТУ Нагорний Р. В. Як голова ради директорів вищих навчальних закладів I – II р.а., Ростислав Васильович побував у різних куточках України, нещодавно повернувся із Запоріжжя, острова козацької вольності - Хортиці. Тому може з певністю сказати, що прекрасна наша держава, наша мова, наші люди, прекрасні студенти. Коли звучать зі сцени щирі слова, українські пісні, коли лунає українська мова, - заслуховуються всі, бо мова - душа народу. Вона виховує національну гідність, любов до себе, до української землі, до Прикарпаття, до коледжу. Пишаємося, що в нас є мова солов’їна, звичаї. Сьогоднішнє свято підтверджує: є народ. Важкий зараз час для України, але ми варті кращого, ми повинні знати, любити і передавати нащадкам наш скарб – рідну мову. Директор привітав усіх з національним святом віри, любові, побажав кожному відчувати гордість, що ми – українці.
«Книги – ріки, що напувають всесвіт», – це один із відомих висловів автора «Повісті минулих літ». Фільм про преподобного ченця Києво – Печерської лаври, найосвіченішу людину свого часу розкрив основні віхи життєвого шляху та роль у розвитку історії та культури народу, прабатька української писемності Нестора Літописця.
Віршем В. Сосюри «О мово моя» привітала присутніх на святі студентка групи Е-11 Івасик Ольга.
Викладач української мови та літератури Іроденко Т. Б. привітала всіх зі святом, відзначила, що ми об’єднаємося з цілою Україною в диктанті. Сьогодні стартує конкурс знавців рідної мови імені П. Яцика. 16-ий рік триває цей конкурс. Хто він, Петро Яцик? Канадський підприємець українського походження, відомий меценат і філантроп. Зробив великий вклад у фінансування українознавства на Заході. Сума пожертв мецената на українські інституції перевищує 16 мільйонів доларів. Петра Яцика нагороджено «Почесною відзнакою Президента України» у 1996 році.
Петро Яцик народився у 1921 році в селі Верхнє Синьовидне на Львівщині. Після Другої світової війни опинився в таборі переміщених осіб у Німеччині, з якого перебрався до Канади. Працював на різних роботах, торгував книгами, меблями, а згодом перейшов у житлове будівництво. Сьогодні його фірми знають не лише у Торонто, а й усій провінції Онтаріо.
Ще з кінця 50–тих років П. Яцик почав направляти значні кошти на реалізацію різноманітних наукових та культурних проектів української діаспори. Він став першим меценатом багатотомної «Енциклопедії українознавства», що видавалася у повоєнні роки, а також профінансував видання англійською мовою «Історії України-Руси» М. Грушевського.
Саме Петро Яцик уперше виступив з пропозицією проведення в Україні мовного конкурсу серед молоді. Цю ідею підтримала Ліга українських меценатів, що об’єднує представників бізнесу багатьох країн світу. Вони надали спонсорську підтримку у проведенні конкурсу та нагородженні його переможців. Вагомий внесок у фінансування конкурсу зробив сам Петро Яцик.
Перший Міжнародний конкурс знавців української мови було проведено у 2000 році.
Ми пишаємося студентами, які зайняли призові місця у конкурсі імені П. Яцика на обласному рівні:
Савчинець Маргарита
Пальона Оксана
Юркевич Максим
Кузьмич Уляна
У мовно – літературному конкурсі імені Т. Шевченка:
Григораш Юрій
Домашевська Оксана
Дубінська Анна
Савчинець Маргарита
Юркевич Максим
Перед написанням Всеукраїнського диктанту національної єдності Савчинець Г. Д. порадила проявити максимум уваги, щоб підтвердити свої знання.
Біля п’ятисот чоловік – студенти перших і других курсів, викладачі – схилились зосереджено над аркушами паперу, уважно прислухаючись та раз по раз позираючи на екран – на диктора – читця диктанту, на людей різного віку, соціального статусу, об’єднаних єдиною думкою, єдиними словами, єдиною неповторною миттю з людьми різних куточків України та за її межами.
Пишуть пера, не скриплять, як у давнину. Але серця б’ютьсяв унісон. Одні і ті ж слова лягають на папір. Злагоджено, синхронно, з помилками і грамотно. Букви і красиві, каліграфічні, і малозрозумілі закарлючки…Нація пише свою історію…
