N5aLXuyjQk

Розвиток духовного світу студента – один з пріоритетних напрямків виховної роботи в Надвірнянському коледжі НТУ.

11 листопада 2015 року за ініціативи викладача Тріфонової Л.О. на сцену Палацу культури і дозвілля молоді було запрошено аматорський фольклорно-етнографічний гурт пісні і танцю з села Торговиця Городенківського району «Покутські візерунки». До речі, це село, де народився Лесь Мартович, який разом з Василем Стефанником та  Марком Черемшиною входив у «Покутську трійцю» письменників. Дві правнучки Леся Мартовича є учасниками самодіяльного  гурту «Покутські візерунки». Люди різного віку, переважно солідного, об’єднані мистецтвом і патріотичною національною ідеєю, зберегли і примножують духовні криниці народу – невмирущу фольклорну спадщину. Тут і художнє читання, музика, ігри та забави, і навіть сценічні трюки. Програма концерту надзвичайно багата й різноманітна, у скороченому варіанті тривала півтора години. Доземної шани заслуговує ініціатива і творчість трудівників, які поєднують у житті красиве і корисне, примножуючи віковічну культурну спадщину, що передається з покоління в покоління і не сміє загубитись серед сучасної «попси». Глибина народного мистецтва – невичерпне джерело мудрості, національного гумору, прагнення українця до духовної краси, до повноцінного, радісного відпочинку після трудових буднів.

l9EGUgO2daQГодину духовності і фольклору розпочала Г.Д. Савчинець – заступник директора з виховної роботи Надвірнянського коледжу НТУ, налаштувавши глядачів серцем доторкнутись до мистецької краси, почерпнути джерельно-чистої води з духовних криниць свого народу. З фольклорно-етнографічним колективом «Покутські візерунки» прибула, як неодмінний атрибут, виставка вишивок – мистецьке поєднання щедрого розмаїття візерунків, кольорових гам. Та й народні строї самодіяльних артистів – справа майстерних рук вишивальниць, зокрема Анастасії Феодосіївни Нагірняк, яка, сидячи в залі поруч з Людмилою Олексіївною Тріфоновою, кометнує деякі номери, попереджає про особливо дотепні і, як бачимо, милується костюмами артистів – справою власних рук.

Розпочав концертну програму Іван Васильович Липчук – душа колективу і, як кажуть у народі, швець, і жнець, і на дуді грець. Він зробив вступ про те, що живемо у непростий час, зберігаємо світлу пам'ять про людей «Небесної сотні», які віддали своє життя за наше майбутнє, про 9 листопада – радіодиктант національної єдності; процитував Євгена Маланюка: «У нас в країні є замало українців і забагато хохлів». Виразно продекламував вірш «Українською говори» і запросив на «Покутські візерунки».

І почалося дійство – вечорниці у хаті газди Миколи. Спершу завітали дівчата – вишивальниці, що підходили одна до одної і справляли враження, мовби перлини нанизуються на разок намиста. Далі з піснею «Встань, Тарасе, встань, Богдане, повставайте всі гетьмани» підійшли парубки, упросили вуйка Миколу, щоб пустив до хати, - і полилися дзвінкоголосе:

А ви, хлопці, як ті перли,

            Заспіваймо, «Ще не вмерла…»

ScAUyw RaPMСтрілецька пісня «Повіяв вітер степовий» змінилася традиційною у Торговиці грою «В бендака», де, імітуючи спроби відмахнутися від джмеля, намагаються збити шапку із найспритнішого. Декілька промахів, ухилянь – і під загальний сміх і оплески шапка покотилась – таки до землі. Гра «Ступа», продемонстрована під дружний сміх і оплески, під силу далеко не всім молодим, а провели її «дівчата», які розмінялися вісімдесятку. Ігри та забави, жарти і примовлянки пересипались запальними танцями, чумацькими, стрілецькими, козацькими піснями, жартівливими піснями про люльку-черепульку, що, «до цебра ся збила», про бідолаху, що «заплутався в гарбузинні і наробив шкоди». Оце забава, переткана танцями, опоетизована піснями, присмачена жартами!

На завершення концертної програми, як кільцеве обрамнення її емоційно виразно прозвучав вірш «Поет і патріот», прочитаний Іваном Васильовичем Липчуком.

Галина Дмитрівна Савчинець оцінила концерт аматорського колективу як чудове дійство артистів душі, людей, покликання яких – примножувати невмирущу спадщину народу.

Із зворушливим словом подяки за подаровані чудові хвилини виступив директор коледжу Ростислав Васильович Нагорний і поділився своїми враженнями:

«Подумки побував у своєму селі. Полинув у час, коли село дзвеніло піснями. Після важкого трудового дня багата співоча душа українця знаходила відраду у пісні. На сцені ми бачимо обдарованих людей, які гармонійно поєднують працю і пісню. Ми повинні цінувати і пишатися тим, що є представниками такого народу. І він відродиться, бо вартує кращого життя, переживе час лихоліття, бо має незнищенну душу, невмирущу пісню, життєдайні джерела національних скарбів»

На завершення свята духовних криниць «Покутські візерунки» дзвінкоголосо виспівали спільно з глядачами:

                        Многая літа, многая літа

                        За Україну, за її волю, за честь, за славу, за народ.

Інші фото заходу

Попередні Наступні

Ярмарок 2017

25-06-2017 Перегляди:296313 Новини

.

25-06-2017 Перегляди:296313 Новини

Читати далі...

День відкритих дверей (25.03.2017)

13-02-2017 Перегляди:14393 Новини

День відкритих дверей (25.03.2017)

13-02-2017 Перегляди:14393 Новини

Читати далі...

День відкритих дверей (24.12.2016)

18-12-2016 Перегляди:18309 Новини

День відкритих дверей (24.12.2016)

18-12-2016 Перегляди:18309 Новини

Читати далі...

інші посилання

gerb хор p4       logo 9 03 185  УГЛ